З актором Станіславом Крушинським ми познайомилися, коли я знімав генеральний прогон вистави "Зелені коридори" у Театрі драматурга, режисером якої був Олексо Гладушевський. Вистава посіла одне з призових місць театрального конкурсу, а Стас грав у ній відразу кілька ролей. Як це часто буває, коли я починаю співпрацювати з новим героєм, я спитав у Стаса, у якому фільмі він мріяв би зіграти головну роль, щоб ми взяли цей фільм за референс зйомки. Стас відразу запропонував "Мрійників" Бертолуччі. Мені ідея дуже сподобалась. Але для такої зйомки потрібно було трьох героїв, яким не просто комфортно один з одним в кадрі, а в яких є справжній потяг один до одного. Рівень довіри, розкутості та вогню мав бути на максимумі. Ми довго роздумували, як втілити ідею - вигадували різні варіанти. Та й сам процес зйомки мав бути особливим. Стало зрозуміло, що цей проєкт потребує суттєво більше часу на підготовку, а працювати хотілося вже зараз. Тоді я запропонував зняти такий прикве
Плёнка, купленная мной сегодня Наверное, сочинение на тему "Почему я до сих пор снимаю на плёнку" у каждого получится своё. Хотя в тех историях, которые я читал, много общего (и в смысле - похожего, объединяющего, и в смысле "общего места" - недодуманного, не подробного). Не знаю, получится ли что-то качественно другое у меня, но сегодня мне хочется говорить именно об этом. Потому что я вышел из захламлённого пропахшего реактивами подвала с очередной плёнкой, купленной взамен отснятой, и в который раз задумался, зачем я трачу на это деньги и придумываю себе проблемы. Я понял, что мотивация касательно съёмок на цветную плёнку и на ч/б существенно разнится. Главный бонус цветных плёнок - волшебные цвета, которые получаются без всякой обработки и цветокоррекции. С ч/б плёнками всё не так очевидно. Поэтому речь сейчас именно о них. Плёнка: Kodak TMax 100 Моя новейшая (имею в виду ту, которая началась после возвращения от цифры) история съёмок на ч/б плёнку
Комментарии
Отправить комментарий